Воспоминание
Утро.Урок литературы.На улице осенний дождь. Читаю стих, казалось бы о том,что так тревожит- Но в этот раз никапли не бросает в дрожь. Смотрю сквозь строки, смысл находя меж них И размышляю снова,снова.. Пишу о том себе в дневник. И да,тот случай в душу снова мне проник, Но то что было-больше не вернёшь, Поэтому бороться незачем до слёз.. Свой взгляд хочу вперёд я устремить, А то что было.. напросто забыть. 12.09.23
2024-06-24 09:28:57
4
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1812
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1686