Ойой, жиза!
*Цей вірш був написаний в 2020 р. під час припливу сумних емоцій, коли я почала думати про ЗНО* Важко рівно сидіти, Важко думки свої зрозуміти, Важко д/з робити, Важко плакати, сміятись, Важко всім, Та хто питає? Хто тобі положе мані, В твій карман дирявий? Максимум поради накидає... Життя-це муки, сповнені надії, Що ось, ось і щастячко прийде! Марні сподівання-хрест у кожному житті. Для чого? Для чого руки? Для чого тобі руки?! Невже не бачиш, В світі править інтелект! Не ти, не ми і не вони... Фізична сила-це не тренд, Це не актуально... Ненавидіти світ, себе, За те, що ти не зміг і не посилив, Що не так прожив своє чортове життя.
2023-07-05 00:19:55
3
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1348
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1378