Самокрутка

Подводей Буг

(18+)
Закрутив я вчора косячок Весело я бігав по подвір'ю Без ноги лишився бідний хомячок Схавав я її, здійснив блаженну мрію Трава травичечка травичка Димить як паровозік У бульбуляторі водичка Кипить, лизьнув їй тихо носік Собачка люся підбіга Кричу я їй гей псино Траву почуяла вона І дивиться так мило Ну а шо я, дав їй прикурнуть Лиш раз живемо, дійсно А потім намагався вдуть Та вчасно відпустило Шикарний день учора був Я загубив манери Якби я зранку не почув Що сьодні дкри(^o^)(^o^)(^o^)(^o^)(^o^)(^o^)(^o^)(^o^)(^o^)(^o^)(^o^)

2018-05-15 12:27:25

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Last_samurai

Потужня остання фраза🌚

Відповісти

2021-03-26 12:19:36

Подобається

Інші вірші поета

Філософські дкри Про вєтнам робота для Харона пиво

Інші поети

Святослава Небожина

@Svyatoslava

Duaa HH

@DuaaBlume

oo_WoW_oo

@oo_WoW_oo

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13442

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2395