Кінцевий пункт призначення
Іринка Диняк
Коли кінцевий пункт призначення, Aбсолютно не має значення Під ногами дорога ,та в тебе своє бачення Це все ще не має значення Це все ще не має значення Ти бредеш і просиш у когось пробачення Катастрофа мабуть у тому, Що ти вже не бачиш дорогу По якій вже давно ідеш Мабуть ти свій пункт призначення пройдеш Вибач, чомусь я завжди пишу сумно Вибач, та це мабуть бездумно Вибач, та я вже не знаю що сказати Вибач, та я продовжую блукати Вибач, мабуть занадто депресивна Вибач, що останнім часом пасивна Яка різниця, якщо ти мене не чуєш Хоча можливо просто ігноруєш Так шкода, що зиму ти не любиш Та, мабуть ,скоро все забудеш А сніг продовжував падати на дорогу, Він викликав легеньку тривогу, Та все ж кінцевий пункт призначення Абсолютно не мав значення...
2018-12-25 12:20:36
4
0
Інші вірші поета
Коли ти мені скажеш? Невідомість Космосу Ми
Інші поети
رَيَان
@suicide_scum
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2330
Шукати святе в почуттях
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4392