Ми
Іринка Диняк
Ми співаємо гімни свободі, Лиш для себе живемо тепер. Ми такі, що про нас всі говорять І черговий куплетик нас впер. Ми змінили вже сотні облич, Сотні масок було вже знято. Та ми забули про душі свої, Коли хотіли справжніми стати. Ми живемо щодня і щомиті, Ми живемо, живі ми, живі. Як сказати, що вмієм любити? Як сказати, що всесвіт в тобі?
2019-01-08 07:36:49
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Олександр Гусейнов
Гарно)
Відповісти
2019-01-16 08:59:21
1
Іринка Диняк
@Олександр Гусейнов дякую😘
Відповісти
2020-04-13 09:40:41
1
Олександр Гусейнов
@Іринка Диняк 😉😊
Відповісти
2020-04-13 17:35:51
1
Інші вірші поета
Невідомість Кінцевий пункт призначення Коли ти мені скажеш? Космосу
Інші поети
Tasnime Bouchareb
@tasnime_bouchareb
Воланд Дарсі
@nikita_rastorguev
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2910
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1314