الوقت كالسيف ان لم تقطعه قطعك
قالَتِ الطَّيْرُ: لَقَدْ حَلَّ الشِّتاءْ: حَلَّ فَصْلُ الْبَرْدِ، واشْتَدَّ الصَّقِيعْ فَوَداعًا أَيُّها الْغُصْنُ وَداعًا سَوْفَ أَلْقاكَ إذا عادَ الرَّبِيعْ قالتِ الأَوْراقُ لِلْغُصْنِ: ودَاعًا أَيُّها الْغُصْنُ فَقَدْ جاءَ الشِّتاءْ سوف أَلْقاكَ، إذا ما الطَّيْرُ عادَتْ في الرَّبِيع الطَّلْقِ، تَشْدُو بالغِناءْ ثُمَّ قالَ الْوَقْتُ لِلنّاس: وَداعًا إنَّني أَنْفَسُ شَيْءٍ في الْوُجُودْ تَرْجِعُ الأَوْراقُ وَالطَّيْرُ جَميعًا وَأَنا مِنْ حَيْثُ أَمْضِي لا أَعُودْ
2020-10-24 21:07:01
0
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2359
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1656