AZO HORJOINEN
@ranlivost
Вірші
HERMOSTUNEITA KAIKUJA
Kipu taas puree sielussa liikkeitä, Minussa sielussa — hänellä kotona. Ahdistus murskasi minut jotta käytä, Sydän ei voi hengittää kokonaan. Kaikki mitä pystyin, kaikki — nyt pois. Kaikki ei toimi, ilman sydänun lumikkosta. Haluan vain tuntea rakkautta ois. Mutta kaikki satuttaa jopa heti jostain. Kaiut piinaavat sisäistä ääntäni. Tähdet, rauhoittaa minua voitko? Keitän yhä enemmän teetä, mä Piiloudun sieluun oho-voi-voi ku. Kaikki mitä pystyin, kaikki — nyt pois. Kaikki ei toimi, ilman sydänun lumikkosta. Haluan vain tuntea rakkautta ois. Mutta kaikki satuttaa jopa heti jostain. Vedän illuusioita sieluni tuskasta, Sedaatio korvataan aina piinalla. Jokainen päivä on tuskin ja musta. Pyydän sielujen melodiaa: minulle. En tarvitse suurta onnellisuus, Haluan vain levätä, ainakin hengittää, Älä hukkua jännityllä uupunutta henkeä. Hän niin paniikissa istuu. Etsin lohtua loistavassa sateessa. Mutta tähtikuviot EIVÄT ole tässä, Yritän vangita sielun hermostunuun verkkoon-ansojahan, Mutta pelkään niin paljon shokkiin myrkytyksen.
6
0
194
ПАТРІОТ Я РОСІЇ!, ВАСЯ ПУПКІН
Патріот я Росії, Прокидаюсь я під гімн Росії, Їм овес я із Фінляндії, Картоплю з Єгипту на обід їм, Часник китайський так приємний на вечерю, Плачу в аптеці рублями за німецькі таблетки. Засипаю я обрядом у гімн Росії. Патріот я Росії. ©Василь Пупкін
4
0
233
ЛЮБЛЮ Я ПРОСТИТУТОК
Люблю дивитися порнофільми про повій з піздою, Включаю щодня я ВЕЧІР із Соловйовим, Де НАЙЕЛІТНІШИХ повій ЗНІМАЮТЬ, І як пiздят (з поношених пізд зі стажем), я ЗБУЖДЕННЯ отримую.
1
0
232
ЉУБОВ
Кохання — гівне. А я всі так само залишаюся копрофілом.
3
0
147
ПОМАРАНЧЕВИЙ МІСЯЦЬ (верлібр)
Місяць всього далекого страшніший за ліс — Магнетичний погляд забирає мене у всесвіт. Помаранчеве око, будь моїм притулком, Дай мені серце. Чумацький Шлях я благаю про шовкову музику, Я, зі скривленою міною та потворними глибокими болячками, У огидній позі. Поки ніхто не пливе протягом вічної ночі, І тільки по всьому місту Землі відкриваються ганебні таємниці стінці та Чумацькому Шляху, Дерево тихо плаче, намагаючись вирости з каменю, Рот закритий, але щелепа ниє, повторюючи за рибою, що б'ється в банку.
19
8
279
ЛАСИЦА
Ла́сица — овој збор го насмевнува болното лице во соништа, овоj збор го овоj лечи во свеста се оништа, oвоj збор го срце насмевнува и опушта. Ла́сица — помисла за́ тоа започнува музика во ду́шата, Помисла за́ тоа шепоти утеха од светгромот во у́шите, Помисла за́ тоа станува крема на стари рани и шугава. Ла́сица — е мраз на срцево, што калуси уништуваат полн. Трперлива музика тече во душата, станува палисада, многу оооно. Ах, на нов начин силно неподносливо и многу болно.
7
0
84
НЕШТО БОЛНО
Нешто болно. Не верувам дека тоа е само спорт. Можеби премалку се пуштам на слобода во базе́нот? Или премногу често со кофеин ги отворам кон рајот порти. Претпоставувам дека сум генетски болна зена. Нешто болно. На платформа на кружна линија, која не знае за одмор. Изгледа нешто се збркало. Како да се исчисти од нечистотија? Каде да купам чистење. Потребно е темелно чистење, одер. Валкана печка која едвај дише, тиња стотици. Нешто болно. И внатре и надвор. И под дланките. Сè ќе распука и ќе прска во сите правци — Толку многу мисли. Тие прават во гради ланките. Нешто тивко од мене ме боли во рацете. Многу ми тешко да кажам: нешто болно. Затегната у́ста. Не сум сакал никого одамна, ама нешто се чу́вствува.
2
0
182
БІЛЬ У СЕРЦІ (верлібр)
І тільки так божественна біль у серці, Проростає що з плоті серця як троянда з чарівними шипами, Вона чудова як богиня похмурого нічного неба, Що заколюється гострими різкими зірками. Чи осколок, що ворухнувся у солдата, чи хвороба, що прийшла до юнака. Але так чуттєво сяє і блякне хворе серце Як тварина з зворушливою недугою. Тиха, страшна і чуттєва одержиміст...
11
9
179
БОЛЬ В СЕРДЦЕ (верлибр)
И только так божественна боль в сердце, Прорастающая из плоти сердца как роза с очаровательными шипами, Она восхитительна как богиня мрачного ночного неба, Укалываемого острыми резкими звёздами. Осколок ли, зашевелившийся у солдата, болезнь ли, пришедшая к юноше. Но так чувственно сияет и блёкнет больное сердце Как животное с трогательным недугом. Тихая, страшная и чувственная одержимость...
12
2
203
ИЛЛЮЗИИ И БОЛИ (экспрессионистский верлибр)
Отоставшаяся иллюзия Любуется другой отоставшейся иллюзией; Они сосмотрят точно и коидут, Картинопоют подчёрномелодно. Melодия это и есть латински чёрный. Но нет их и они остаются иллюзиями, Не существуя ни в одной правде. Так они пронизывают глубокой болью и нотобуквой холодных вненачалорождением исканий, Гигантский город, наполненный иллюзией смыслоликов живых людей.
14
0
166
МОЇМИ ВЕЛИКИМИ ВІРШАМИ...
Моїми віршами, які чимось зрозумілі, Зачитуватимутися, зачитуватимутиго, зачитуватимутиї, зачитуватимутиїх. Іншими листами моїх віршів Потиратимуть дупу.
9
0
165
ПОЭТ-БАНДИТ (/ПеРО ПеРЕСТУПНИКА)
Лучше всего я могу понять преступников. Подобно луне я крадусь с козырьком в ночи, По скользкой музыке я странствую вечным путником, И блокнот преступлений скрывает ключом мой щит. Я позорна как мелкий вор и серийный убийца, Я отвратительна точно пират, мородёр; лицедей. Я скрываюсь в ночном плаще, чтоб искусством упиться, Я пишу стихи в партизанском лесу блитцидей. Я поэт, и забит мой лоб черкашами Каина, Из нотных тетрадей шрамы горят как клеймо, Раскаленным пером моя участь как плотьта охаяна, И в кармане загомзился бумаги словесный лимон. Меня кликуют маньяком сплошной череды отречений. Замкнутых снов? Исканий? Штормов? Драк ль? Поначалу я выгляжу будто паяц, не фофан, но без рачений. А я может быть Себастьян во сне Георга Тракля. Мне хотят же всегда свой стиль и вид навязать, И вколоть убийцу музы струн До боли колких, Когда я насильно не втягиваю никого лиру взять, И не сажаю весёлых всадников на искусства иголку. Я читаю спектр самых фиолетовых книг, Что порой вожделяются рты спросить вес балло́ни, У меня на каждой странице, где среднем ни ткни, Закладки, чтоб пьяно от философии незаконничать в лоне. Как истовый в деле имею перо и поляк (не знаешь заранее — когда и за что пригодится), В защиту понятий могу печатью вставить кулак, Преобразив духа во‌гляд как Grаfenschloss Diez. Я ассоциальный лик на лужах праздника стад, Век в чёрном и красном. Читаю Гессе глазами поэта, Вливаю чефир и горькое пиво в злые уста, Закусив своей кровью под рок маргинальный. По этому Я прохожий из окон синих больничных палат, Это там, где подчас закрывают лечить от искусства. Я вам так скажу, загибаться получше во имя музовых плат, Чем теряться, где душу хотят не отчистить — Обчистить до пу́ста. Со мной, как с бандитом: кто лезет в затёрку сердца, Кто пытается скульптуру менять, познаёт ножевое (А из всех лицемеров со мною никто не пасётся), При заначках зато бьётся сердце, отмороженное, но живое. Со мной как с бандитом, почти что с докладом словленный, Пусть вскрывают хотя б на две части, В железном вине Я могу лишь барбосов да посылать добрым словом. И с удовольствием вдыхать аромат обвинений. Меня, как Тонио Крёгера, на родине могут ошибочно повязать, Где всё равно презирают за деятельность нелегально-безвольную, Говорят, увлечённый стихом как — наркоман обязательно. Тогда уж садомазовый Муот за алкоголем. За этим аргоном хожу в местный притон на стихангишван. Я точно барыга, людям северный ветер толкаю, Я террорист, побудитель на общество рожонного шва, Где ваззерный всплеск от афишей плевал дойдёт потолка. Для тех, кто так близок, бытует, что я синяк, Считают, что я еврей; затаившийся с жекой; В кругу говорящих привычно — считают немцем меня; Странник таинственный, точно цыган, мировая изжога. Мне не пара никто из праведных и гонцов ради стадишных благ; Гимн духа — орга́н )из музыки самый безнравственный). Мой дом — страна, куда невозможно попасть, где б не была. Мне ближе клоуны, чем ветошные воспитатели рабства. Бабки улицы шепчут, что видели дьявольский договор, Что я обязуюсь следить через лысые окна, Человеческих тайн сокровенных вырезатель и вор, Танцор, чья дорога лишившись ума программного соткана. Доселе дураком штамповали любого, кто мыслит двояко, Когда глупым страшен безумец — прекрасно быть оным. Как многие не могут понять серийных маньяков, Так многие никогда не поймут меня и мои законы. Тоа сум jас
6
4
200
СОРТУВАННЯ КОХАННЯ (верлiбр)
Одні люблять або же, або ну; Інші люблять öööö; Інші люблять ох чи ех; Інші люблять ууухух; Інші люблять щосьвіiд, щопроо і кудау. У кожного своє любятове*, Комусь хочеться захопити місто сну із садами думок. P.S. *да, печиво 🍪
12
0
280
ДВІ ЧАШКИ
У мене на столі стоять дві чашки. Першу звати Ніцше, Другу — Вагнер, Я ними розмовляю і сперечаюся, Стукаючи ними по черзі по столу, І вдаряючи ними як яйця. Люди проходять повз і не розуміють, Що я обмірковую різні серйозні питання. І все в розпачі чекаю, яка чашка переможе в дискусії.
8
5
215
КОЛЮЧА ЗАМКНУТА МЕЛОДІЯ (гібридний верлібр)
Там, де ауно танцюють ойї та эхоа, Мелодія нестерпно замкнута та колюча. Саттуу-тту-тту саттуу-тту-тту Бігає, То як червоний, то холодний залізний дріт, Частокіл ейішно мучить Щось часто під долонями. Хтось акуратно в ліс крадеться, Говорити щодня максимально по-тихому "ой" (аби жодного разу не почули).
6
0
159