Без сенсу
І я живу. Спочатку народилась, наприкінці помру. Чого живу? Для чого? Яка у мене ціль? Незнаю. Живу для себе. Кохаючи весь світ. І все ж у пошуках.. У вічних пошуках причин, причин чому цей світ такий як є. В одночас дивний і звичайний. І люди в світі різні є, я знаю. Бо я така одна, І я така як всі. Я йду життям своїм помалу. Я бачу біль, і щастя, і любов. І все одно, щоранку посміхаючись тому, що сонечко зійшло.
2018-03-30 08:48:09
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
556633
Гарно
Відповісти
2018-04-02 17:12:41
Подобається
Olya
@556633 дякую
Відповісти
2018-04-02 17:28:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1334
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4100