Без сенсу
І я живу. Спочатку народилась, наприкінці помру. Чого живу? Для чого? Яка у мене ціль? Незнаю. Живу для себе. Кохаючи весь світ. І все ж у пошуках.. У вічних пошуках причин, причин чому цей світ такий як є. В одночас дивний і звичайний. І люди в світі різні є, я знаю. Бо я така одна, І я така як всі. Я йду життям своїм помалу. Я бачу біль, і щастя, і любов. І все одно, щоранку посміхаючись тому, що сонечко зійшло.
2018-03-30 08:48:09
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
556633
Гарно
Відповісти
2018-04-02 17:12:41
Подобається
Olya
@556633 дякую
Відповісти
2018-04-02 17:28:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2821
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10624