Час
І знову ти відкривши серце Чекаєш від людей тепла. Чекаєш там, де його нема, Кохаєш віддано й так щиро. І знову біль, І серце плаче, і душа рветься на шматки А ти сама, в своїй кімнаті, Тихенько плачеш, як завжди. Ти довіряєш, лиш чомусь то не цінується у світі І люди люблять більш брехню, Фальшиві посмішки, й тому Сховайся, десь в своїй душі, недовіряючи нікому, Але ж я знаю то не ти. Тому живи як зараз ти живеш, Обожнюю всіх людей, Цінуй той час який у тебе є. Бо то єдина що є повністю твоє!
2018-04-02 22:28:21
5
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3489
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3596