Зав'язана душа
Я зв'язала свою душу, в три ланци Змусила мовчати, й гордо стояти Не дала впасти, лиш щоб ті кати Не змусили кохати Я зв'язала своє серце, мотузками Щоб воно мовчало, не співало про кохання Мою біль, не передати словами Тий немає такого бажання Я закрила серцю вуха, щоб не чуло Як інші, будуть говорити про любов В той момент, боляче не було Було бридко, бридко від цих казок Пройшло п'ять років, серце й досі не знає, що таке любов Лиш мовчить, тихенько так мовчить Й радіє, що не захворів тоді тобов Воно мовчить, хоча краще, нехай кричить....
2023-03-26 18:56:42
3
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12484
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1775