Одинокий человек
Kev Mørklain
Все, что снится Отражается, мутнится. Все, кто рядом, убегают, пряча лица. За тенью масок плавают мои грехи, а бледные, уставшие губы шепчут: "Помоги!". Друзья меняют лица: Они теперь знакомые! Наши белые птицы Окрасили крылья в черные. Дождь идет. И ночью, впадая в забвение Я вижу бледное своей души привидение. Я глухо кричу, Но серые лица Думают, шутит. Думают, снится. В сыром переулке Есть домик один, Он тусклый и черный, Построен из льдин. Одинокий человек Сидит у окна. Он смотрит на мир, Отходя ото сна.
2018-07-18 17:37:09
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Юлия Меер
В ваших стихах есть хорошый смысл, но есть проблемы с рифмой она либо 2 порядка либо ее нет поработайте над этим. А вообще хочу сказать что проза у вас выходит лучше
Відповісти
2018-07-24 22:28:14
1
Kev Mørklain
@Юлия Меер спасибо за то, что указали недостатки. обязательно постараюсь уделить этому внимание.
Відповісти
2018-07-24 22:51:04
Подобається
Юлия Меер
@Kev Mørklain не за что, спасибо что адекватно относитесь к критике)
Відповісти
2018-07-24 22:56:56
Подобається
Інші вірші поета
Близко I can't pretend Прикоснусь и не забуду Broken
Інші поети
breeze_
@breeze_
xxhannaxx2005
@xxhannaxx2005
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1127
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4727