Одинокий человек

Kev Mørklain

Все, что снится Отражается, мутнится. Все, кто рядом, убегают, пряча лица. За тенью масок плавают мои грехи, а бледные, уставшие губы шепчут: "Помоги!". Друзья меняют лица: Они теперь знакомые! Наши белые птицы Окрасили крылья в черные. Дождь идет. И ночью, впадая в забвение Я вижу бледное своей души привидение. Я глухо кричу, Но серые лица Думают, шутит. Думают, снится. В сыром переулке Есть домик один, Он тусклый и черный, Построен из льдин. Одинокий человек Сидит у окна. Он смотрит на мир, Отходя ото сна.

2018-07-18 17:37:09

9

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Юлия Меер

В ваших стихах есть хорошый смысл, но есть проблемы с рифмой она либо 2 порядка либо ее нет поработайте над этим. А вообще хочу сказать что проза у вас выходит лучше

Відповісти

2018-07-24 22:28:14

1

Kev Mørklain

@Юлия Меер спасибо за то, что указали недостатки. обязательно постараюсь уделить этому внимание.

Відповісти

2018-07-24 22:51:04

Подобається

Юлия Меер

@Kev Mørklain не за что, спасибо что адекватно относитесь к критике)

Відповісти

2018-07-24 22:56:56

Подобається

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5798

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5691