Споконвічна таємниця людської природи - психіка. Скільки існує експертів, дослідників в області психології, психіатрії стільки ж існує наукових статтей, монографій, де кожен з них пропонує власну концепцію та будову психіки.  Кожний експерт в області психології намагається на основі свого досвіду, попередніх досліджень та нових досягнень, створити найбільш точну модель психіки. Але на сьогоднішній день психіка людини залишається найбільшою загадкою як і для науки так і для самої людини. В даному підрозділі, я б хотів більш детально показати будову, як сама структура психіки людини функціонує на глибинних слоях. Я хочу повернутись до моделі, яку представив професор М. Варій, і згодом я також поясню чому саме ця модель заслуговує вашої уваги.

Психіка це внутрішня самостійна структура, яка працює на чотирьох рівнях, й забезпечує функціонування психічних процесів та взаємодію з навколишнім середовищем. Усі рівні забезпечують цілісне функціонування психіки. Кожен із цих рівнів, вступає у взаємодію між собою, при тому ми це можемо неусвідомлювати. Ми спроможні давати звіт лише процесам, які відбуваються у свідомості, в теперешній момент часу. Але, психіка не обмежується лише свідомістю, інші рівні також функціонують за певними законами та виконують ряд процесів.

Складові психіки це надсвідомість, свідомість, підсвідомість та несвідомість. Кожен із цих рівнів має певну характеристику та виконує свої функції.

СВІДОМІСТЬ -  це особлива форма психічної діяльності, орієнтована на відображення й перетворення дійсності. Вона також розглядається філософами та психологами, як форма психічного відображення навколишнього середовища, властива людям і пов'язана з їхньою психікою, мисленням, світоглядом, самосвідомістю, контролем поведінки і діяльності, зі здатністю передбачати результати вчинків та діяльності.

Свідомість полягає у формуванні зрілих, досконалих псі-програм, (псі-програми це знаряддя приймання, розкодування, перероблення й передавання психоенергії) що забезпечують перетворення навколишнього світу як зовнішнього психічного через діяльність, здійснює порівняння з попереднім досвідом, та виокремлює людину з навколишнього середовища і дає змогу аналізувати себе і власну свідомість начебто збоку. Основні функції, які вона виконує:

1. Об'єктивація та розкодування психоенергії, виявлення змісту та значущості, а також перетворення на своє нове внутрішнє психічне;

2. Збільшення інформації та енергетичної потужності внутрішнього психічного внаслідок взаємодії одного внутрішнього психічного з іншим або утворення на основі такої взаємодії нового (за змістом і потенціалом) внутрішнього психічного;

3. Розоб'єктивації психоенергії внутрішнього психічного та її об'єктивації в предметах (зовнішньому психічному);

4. Розуміння людиною себе, власних потреб, інтересів, цінностей, цілей, свого місця в суспільстві, власного "Я".

5. Організації своєї поведінки та діяльності відповідно до встановлених норм.

Також свідомість має чотири прошарки: низький, середній, високий та досконалий. На кожному з цих прошарків формуються псі-програми, від примітивних до найскладніших.

Хочеться зазначити, свідомість перебуває тут і тепер, вона постійно вступає у взаємодію з навколишнім середовищем, на основі цього досвіду вона формує власний внутрішній світ, новий та досконаліший. Знову ж таки важливо де перебуває індивід?  це суспільство (соціум), яке має позитивний вплив, чи це повністю асоціальне суспільство? Які інструменти використовує для особистого розвитку?  Однозначно матиме вплив на формування психіки, яке згодом матиме наслідки.

Предмети нашої діяльності, спочатку формуються у свідомості, як ідея а вже згодом постають, як предмети. Під різноманітним впливом зовнішнього психічного.

ПІДСВІДОМІСТЬ це рівень психіки, в якому зберігається інформація з власного пережитого досвіду, думки, почуття, потяги та бажання. В ній зберігаються, автоматичні дії, витіснені та подавлені емоції.

Уся явища зв'язані з будь-якою діяльністю та вчинками, з пережитим попереднім досвідом, які не затримуються у свідомості, автоматично переходять у підсвідомість. Так само, як і свідомість, підсвідомість повністю самостійний рівень, який інколи вступає у взаємодію з іншими рівнями. Підсвідомість складається з певних прошарків.

1.Поверхневий прошарок охоплює псі-програми, які сформувалися недавно, а також ті які сформувалися давно і допомагають у повсякденному житті (звички, автоматичні дії);

2. Поглиблений прошарок охоплює складніші за своєю дією та функціями псі-програми. Це насамперед невдачі, переживання через нереалізовані плани, будь які пережиті невдоволення, які мали місце у житті індивіда. Тут знаходяться псі-програми, які побічно можуть  впливати на поведінку;

3. Глибинний прошарок містить психічне, здатне формувати і реалізовувати псі-програми, задані свідомістю. Псі-програма задається на свідомому рівні через яку можна здійснювати вплив на підсвідомість. Людина асоціює себе з тим позитивним чого хоче досягнути в реальності, й формує відповідну псі-програму. Думки, уявлення також формують відповідні псі-програми. Уява чи фантазія так само реальні як і емоції, почуття, думки та установки. Фактично цілеспрямована особистість формує цілі, які складаються з менших сходинок, детально про працьовує їх в уяві, на даному етапі вони для підсвідомості будуть так само реальні, як і події із життя індивіда;

4. Межовий глибинний прошарок зберігає психічне, яке утворилося внаслідок несвідомого та підсвідомого, свідомого та несвідомого. Цей прошарок виконує ряд функцій, функцію захисту, позбавляє психіку від постійного напруження свідомості, там де в цьому немає потреби. Функцію автоматизації полегшує різні види діяльності, за допомогою певних розумових і практичних дій під час свідомої діяльності. Автоматизми формуються  під контролем свідомості, а вже згодом стають неусвідомлюваними. Спонукальна функція, пояснюється тим, що ми хочемо зробити вчинок нерозуміючи причини та бажання.

Важливо зазначити, підсвідомість контролює всі життєво важливі функції людського організму-від кровообігу до дихання і травлення.

НЕСВІДОМІСТЬ це сукупність психічних явищ, актів і станів які виявляються на глибокому рівні функціонування психіки, й позбавляє індивіда впливу, оцінки, контролю, та звіту в їхньому впливу на поведінку, вчинки та  діяльність. Воно ніколи прямо не постає свідомим, але постійно здійснює вплив на поведінку, вчинки та діяльність людини. Несвідомість проявляється в імпульсивних діях, коли людина нездатна оцінити наслідків своїх вчинків. Мислення, певною мірою також може здійснюватись на несвідомому рівні. Такі процеси як уява, інтуїція або творчість вони не працюють без несвідомих явищ.   Несвідомий рівень складається з прошарків, які забезпечують його функціонування.

1.Психічне загальнолюдського однакове для всіх людей, які проживають на Землі;

2.Психічне расового відображає особливості раси;

3.Психічне етнічного пов'язане з таємницями народження етносу, та його взаємодію з соціальним світом, утримує колективний досвід усіх попередніх поколінь;

4.Психічне суспільно - державного зберігає інформацію про функціонування суспільства і держави в минулому;

5.Психічне родового містить інформацію про існування та розвиток роду;

6.Психічне родинного зберігає інформацію про життя сім'ї.

Підсумовуючи, хочеться добавити, розглядаючи ментальність націй, у світовому масштабі ми можемо спостерігати їхні особливості, теж саме стосується певного роду та сім’ї, наявність унікальних традицій та певних особливостей поведінки. Дана концепція підтверджує існування сформованих якостей на глибокому несвідомому рівні. Інколи несвідомі акти можуть вириватися у свідому сферу і впливати на поведінку індивіда.

НАДСВІДОМІСТЬ - утримує психічні явища, акти і стани, які виникли внаслідок взаємодії із Всесвітом, та має свої прошарки.

1.Інтуїтивний прошарок забезпечує взаємодію психіки із поверхневою частиною психічного Всесвіту. Через інтуїцію, сни, відчуття вона підказує нам ідеї та рішення;

2.Сегментний прошарок забезпечує діяльність та взаємодію з деяким психічним Всесвіту;

3.Всеосяжний прошарок за його допомогою людська психіка здатна повністю проникати у психічне Всесвіту.

Підсумовуючи, хочеться добавити, функціональність людської психіки це складний процес, який відбувається постійно і безупинно. Немає необхідності виділяти якийсь окремий сегмент психіки, оскільки кожний з них виконує свої функції та вступає у взаємодію з іншими рівнями. Для нас це невидимо, а в буденності - непомітно. Але варто лише на мить придивитись до свого оточення, побути на самоті, проаналізувати продукти своєї діяльності, байдуже чи це творчість, чи якісь дії та вчинки, стане очевидним - ми самі творці свого “щастя” у всіх розуміннях цього слова.