Розуміння значення й процесу роботи психічних станів має важливе значення для індивіда, безпосередньо чи опосередковано впливаючи на його життєдіяльність. Психічний стан забезпечує функціональну організацію психіки, яка в момент розвитку ситуації, виконує функцію активної взаємодії людини із зовнішнім або внутрішнім середовищем. Вони змінюються й супроводжують життя людини, у взаємовідносинах з індивідами та суспільством. Важливо зрозуміти принцип роботи психічних станів, адже від їхньої зміни залежить поведінка й діяльність. Психічний стан тісно пов’язаний з індивідуальними особливостями розвитку особистості, оскільки він характеризує психічну діяльність на індивідуальному рівні за певний відрізок часу.
Психічний стан це тимчасова характеристика психічної діяльності психіки, яка відображає взаємодію впливу внутрішнього середовища організму людини або зовнішніх чинників середовища суспільства, та визначає, які психічні процеси будуть задіяні у цей момент часу. Психічні стани складаються з показників психічних процесів, фізіологічних реакцій, переживань та поведінки. Ззовні психічні стани проявляються у зміні подиху й кровообігу, в міміці й пантоміміці, рухах, ходьбі, жестах та інтонації мови, під час спілкування.
Соціальна дійсність та навколишнє середовище впливають на психічні стани особистості безпосередньо чи опосередковано. У сукупності обставин особливе місце посідають умови життєдіяльності: ступінь задоволення особистих потреб, особисті взаємини, організація побуту, відпочинку та дозвілля.
Стани внутрішні: афект, бажання, біль, відчуженість, воля, впертість, утома, гіпноз, закоханість, збудження, егоцентризм, ейфорія, інтерес, комплекс, меланхолія, мотивація, намір, неуважність, обдарованість, переживання, страх, стрес, тривожність, увага, фрустрація і т.д.
Стани зовнішні: авторитетність, геніальність, егоїзм, працьовитість, організованість, фанатизм, честолюбство і т.д.