Дитинство Зелфії
Красива молода дівчина поспішала на вечірку до друзів. Вона була висока , її чорне волосся доторкалося колін , а блакитні очі сіяли у темряві.
Це була Зелфія ...
Прийшовши на вечірку , Зелфія постукала у двері. Їй відчинила найкраща подруга :
- Привіт Зелфі всі тебе тільки й чекають!
- Привіт Христина, вибач за запізнення!
- Нічого, проходь.
Дівчата зайшли у великий дім. Музика лунала по всьому домі. Це означало тільки одне - вечірка аж до ранку. Зелфія з Христиною підійшли до барної стійки , де вже чекала на них весела компанія друзів...
Вечірка була довга та весела , а закінчилась вона о 12:05 дня
- Я напевне вже піду , - сказала Зелфія Христині
- Почекай я довезу тебе на машині , - відповіла та
Дівчата їхали дуже швидко. У машині була тиша. Дівчата мовчали...
Першою із них порушила тишу Христина:
- Розкажи про своє дитинство. Я про нього нічого не знаю.
- А тобі це так важливо?
- Так , дуже!
- Це нудна і страшна , як страшилка , історія.
- Підходить , я люблю страшилки
- Я не хочу
- Ну будь ласка!!!
- Гаразд слухай :
Було це в 1978 році . - Почала розповідати Зелфія.
У сім'ї селянина народилося дитя , воно було страшненьке. Тому тату воно не сподобалося. Мама і тато довго сперечалися , що зі мною робити. І вирішили віддати до дітдому
- І це страшна історія? - перебила Зелфію Христина
- Не перебивай, я ще не закінчила!!!!
Я не спала ночами , - продовжила свою розповідь Зелфія.
А одного разу , у ночі , я почула крикі ( тоді мені було ще чотири роки ) , я побігла за голосом , він тихшав і тихшав, але ще був чутним. Я побігла на те місце де були крикі , і побачила... Зелфія затихла
- Ну , що ти побачила? - Запитала Христина. - Не мовчи!
- Гаразд, гаразд, слухай :
Я побачила як тітонька , яка працювала у дітдомі , вбиває свого дитя.
- О-о-о , як цікаво!
- Тобі не страшно?
- Ні!
- Все зрозуміло, просто тебе там не було!
- До речі ми вже на місці
- Бувай!
Це була Зелфія ...
Прийшовши на вечірку , Зелфія постукала у двері. Їй відчинила найкраща подруга :
- Привіт Зелфі всі тебе тільки й чекають!
- Привіт Христина, вибач за запізнення!
- Нічого, проходь.
Дівчата зайшли у великий дім. Музика лунала по всьому домі. Це означало тільки одне - вечірка аж до ранку. Зелфія з Христиною підійшли до барної стійки , де вже чекала на них весела компанія друзів...
Вечірка була довга та весела , а закінчилась вона о 12:05 дня
- Я напевне вже піду , - сказала Зелфія Христині
- Почекай я довезу тебе на машині , - відповіла та
Дівчата їхали дуже швидко. У машині була тиша. Дівчата мовчали...
Першою із них порушила тишу Христина:
- Розкажи про своє дитинство. Я про нього нічого не знаю.
- А тобі це так важливо?
- Так , дуже!
- Це нудна і страшна , як страшилка , історія.
- Підходить , я люблю страшилки
- Я не хочу
- Ну будь ласка!!!
- Гаразд слухай :
Було це в 1978 році . - Почала розповідати Зелфія.
У сім'ї селянина народилося дитя , воно було страшненьке. Тому тату воно не сподобалося. Мама і тато довго сперечалися , що зі мною робити. І вирішили віддати до дітдому
- І це страшна історія? - перебила Зелфію Христина
- Не перебивай, я ще не закінчила!!!!
Я не спала ночами , - продовжила свою розповідь Зелфія.
А одного разу , у ночі , я почула крикі ( тоді мені було ще чотири роки ) , я побігла за голосом , він тихшав і тихшав, але ще був чутним. Я побігла на те місце де були крикі , і побачила... Зелфія затихла
- Ну , що ти побачила? - Запитала Христина. - Не мовчи!
- Гаразд, гаразд, слухай :
Я побачила як тітонька , яка працювала у дітдомі , вбиває свого дитя.
- О-о-о , як цікаво!
- Тобі не страшно?
- Ні!
- Все зрозуміло, просто тебе там не було!
- До речі ми вже на місці
- Бувай!
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Дитинство Зелфії
Якщо сподобалося, я буду писати далі!
Відповісти
2018-11-07 18:10:52
1