Усі кудись спішать...
Усі кудись спішать І мене не замічають Мені сняться погані сни Та вони цього не знають І не знають Як мені зараз погано Як я хочу в обійми Теплі й ласкаві Щоби хтось обняв До серця приголубив І сказав як сильно Сильно мене любить )))
2018-10-04 21:50:28
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сніданок з Едемом
Гарний вийшов вірш
Відповісти
2018-10-05 07:17:47
1
Едрін
@Сніданок з Едемом дякууююю))) ну дуже приємно
Відповісти
2018-10-05 09:38:09
Подобається
Сніданок з Едемом
@Едрін я підписався, чекаю на нові вірші=)
Відповісти
2018-10-05 09:39:01
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1462
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1971