Вірші
Спудеям
Ми гордо йдем у світлу далечінь,
По тропах тих старих учінь,
Що нам залишились від предків.
Коріння знань давно уже з'явилось,
І розбуянилось по всій землі,
По ній ходили Арістотель і Сократ,
Платон, а з ним і Гіппократ,
Під деревом ось тим, сидів Ньютон,
І про майбутні плани думав Вашингтон,
На ясні зорі угорі Коперник-мрійник
Зачаровано дивився.
Сковорода, мандруючи по світу, мудре слово книги мовив,
Болонія приймала вже не перших богословів,
О, юний учню, ти отримав шанс великий,
Стоять на цій землі, котра колись і не вертілась,
Не знала чисел, алфавіту,
Манер та правил світу,
Та все ж, знайшлися ті, хто запустив двигун прозрінь,
Хто зміг створити ту, омріяну освіту,
Котра веде у світлу далечінь.
8
1
646
MAZE
Turn the left,
You'll see a theft.
Turn the right,
For all you're slight.
Wait a minute,
Look around,
An exit, you must found,
Frightening maze ruins our souls,
And every way maliciously lies,
Don't pay attention on the wind,
It wants to lead you in the sin.
Just if pull down the old house,
You can put in order chaos.
7
0
721
Santa's song
When I was a little girl,
I thought that he existed real,
But it's just only fable,
However biscuits still are on the table.
I know this fairy man
won't penetrate into my chimney,
But I just wanna hear Santa's song,
Which plays thousand -years-long
It gives me hope
enveloped in the sweets of life.
Hou-Hou-Hou it's Santa's song,
Hou-Hou-Hou -enjoyable
8
0
855
"Я"
Коли ти хоч весь світ перевернути,
Не поспішай, іди поволі,
Щоб кожен бачив запал твоєї крові,
Твою нестримну жагу до життя
І віру у власне «я».
Можливо , шлях твій буде великий ,
На це не зважай.
Крізь терени долі ,
Збережи в серці волю
І полум’я щирих зізнань.
5
0
599
I'm grateful to you
Whoever you may be, madam, I'm grateful to you
We live or lived it doesn't matter
Because our way was appointed
Miss Fate will point on a barbed wire
And on incredible treasures
Which waiting for us
Miss Fortune isn't blind
She can give you a chance
But you must be deserving it
4
0
608
МОВЧАТИ
Коли твої руки намертво зжаті,
Коли твої очі навіки закриті,
Коли ти не можеш і слова сказати,
Тобі залишилося тільки мовчати.
Мовчати про біль, що не дає спати,
Про душу, яка вже не хоче співати.
Закритеє серце від чорного світу,
Від хибних думок, що пускають стріли,
Від клятих сварок і холодної дружби.
Повітря ковток тебе знову душить.
Ще гірше стає, коли плюють у душу,
Яка життя невпинно тушить.
Давай ти будеш просто мовчати,
Залиши все погане у старій хаті,
Розправ свої руки, неначе ті крила,
Дивись у перед на нові небосхили,
Не дай вовкам тебе зламати,
Бо більше ти не будеш мовчати.
5
0
550
Мрія
Я маю мрію нездійсненну
Таку маленьку, чепурненьку,
Он там, в кутку стоїть ,
Когось чекає...
Мене? Де ж я? А мене немає....
Я десь далеко, все чогось шукаю ,
Чого? Й сама не знаю.
А вона все докучає:
—Ну подивись на мене, привітайсь зі мною!
—Та зачекай, до завтра потерпи...
—Як завжди.
Отак минули вже роки.
Завжди, завжди була у мене нездійсненна мрія,
Така маленька, чепурненька,
Он там, стояла у кутку.
І де ж тепер вона?
Нема...
А я — вже є.
5
0
750
