стишок про зиму
Стало холодно так, и сыро, Словно серыми стали дома. Что стряслось с моим маленьким миром? Просто здесь побывала зима. Я смотрю на улицы тёмные, Тупики, что забыты давно. И на крыши, что бурей и ветром, Сорвала зима заодно Ничего мне уже не исправить Ты попробуй теперь отстрой. Те дома, что стояли годами, Потеряли сейчас облик свой. И стоят те деревья во мраке, Что обычно радуют глаз. Ничего больше нет в этом мире, Что ввело бы меня в экстаз. И, описывая происходящее, Что родилось в моей голове, Говорил я, может к несчастью, Вовсе не о зиме.
2020-01-26 20:43:14
23
0
Схожі вірші
Всі
مشروع
انا و الكثير من كاتبات الكيبوب الكبار بالواتباد حالياً نشتغل على مشروع ان شاء الله بيدعمكم من حيث تطوير مهاراتكم بالكتابه و غيره اتوقع بنكشف عنه في نهاية أغسطس، و بتلقونا انتشرنا فجأه مثل السرطان 😂💕 بس السالفه مفيده لكم يعني مو لنا... المشروع بعنوان #GTC نتمنى يفيدكم ❤
67
37
2496
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
49
15
2282