стишок про зиму
Стало холодно так, и сыро, Словно серыми стали дома. Что стряслось с моим маленьким миром? Просто здесь побывала зима. Я смотрю на улицы тёмные, Тупики, что забыты давно. И на крыши, что бурей и ветром, Сорвала зима заодно Ничего мне уже не исправить Ты попробуй теперь отстрой. Те дома, что стояли годами, Потеряли сейчас облик свой. И стоят те деревья во мраке, Что обычно радуют глаз. Ничего больше нет в этом мире, Что ввело бы меня в экстаз. И, описывая происходящее, Что родилось в моей голове, Говорил я, может к несчастью, Вовсе не о зиме.
2020-01-26 20:43:14
23
0
Схожі вірші
Всі
حكمة أعجبتني
إذا كُنتَ تُفَكِر بالإنتِحَار لأنكَ تَعي بِأنَ عَالمَنا مُتَخَلِف تَذَكَر جَيدَاً أنَ العَالَم نَاقِص أنت قَد يُسَاوي عَالمَاً أكثَر تَخلُفَاً. الكلام موجه لكل شخص مازال يفكر بعقله لا مؤخرته 💕
53
5
2914
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2420