Пап, научи мeня...
Пап, научи меня заново верить Мужчине, подруге и даже себе. Я снова закрыла все окна и двери, Плыву одиноко в своём корабле. Как вновь научиться мне жить беззаботно, Дышать полной грудью, не зная оков. Не чувствую больше себя я свободно, Не верю в правдивость каких-либо слов. Ты знаешь меня дольше всех на планете, Скажи, почему я родилась такой? С душою ко всем, за поступки в ответе, Но счастье проходит опять стороной. Ты знаешь меня, как ранима бываю, Но разве виновна, что я безо льда. И близко всегда к сердцу всё принимаю, Живу, как учил, и на людях скромна. Ты знаешь, как я не терплю отговорок И ложь презираю, как правду люблю. Прошу научи, как мне жить без затворок, Когда лишь тебе доверять я могу.
2018-08-10 07:16:47
9
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5350
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4579