Пап, научи мeня...
Пап, научи меня заново верить Мужчине, подруге и даже себе. Я снова закрыла все окна и двери, Плыву одиноко в своём корабле. Как вновь научиться мне жить беззаботно, Дышать полной грудью, не зная оков. Не чувствую больше себя я свободно, Не верю в правдивость каких-либо слов. Ты знаешь меня дольше всех на планете, Скажи, почему я родилась такой? С душою ко всем, за поступки в ответе, Но счастье проходит опять стороной. Ты знаешь меня, как ранима бываю, Но разве виновна, что я безо льда. И близко всегда к сердцу всё принимаю, Живу, как учил, и на людях скромна. Ты знаешь, как я не терплю отговорок И ложь презираю, как правду люблю. Прошу научи, как мне жить без затворок, Когда лишь тебе доверять я могу.
2018-08-10 07:16:47
9
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2383
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2125