Школа

Сашка Письменниця

Школа-місце цікаве Там завжди відбувається щось дуже яскраве Хтось посваритися може Хтось за ум може взятись І не буває такого щоб нічого не сталось! А як всі радіють коли на свята Форма задовільна, то радість яка! А як дискотеку влаштують в том місці Так всі такі красиві,що й слову не місце А те відчуття коли пишеш к/р ... Ну признайся, хоч трішки нервував, а тепер? А тепер коли дізнався,що пишуть в ЗНО, подумав... Халепа! Халепа та й все. Та все ж у школі не так вже й погано! Друзів багато, та й просто знайомі тут є. Є ,що сказати і поспілкуватись є с ким Школа-не пекло, зрозумійте нарешті! Вона не зітреться із нашої пам'яті! Любіть свою школу та будьте коханими!

2020-03-01 21:16:11

4

0

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3087

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4512