Школа

Сашка Письменниця

Школа-місце цікаве Там завжди відбувається щось дуже яскраве Хтось посваритися може Хтось за ум може взятись І не буває такого щоб нічого не сталось! А як всі радіють коли на свята Форма задовільна, то радість яка! А як дискотеку влаштують в том місці Так всі такі красиві,що й слову не місце А те відчуття коли пишеш к/р ... Ну признайся, хоч трішки нервував, а тепер? А тепер коли дізнався,що пишуть в ЗНО, подумав... Халепа! Халепа та й все. Та все ж у школі не так вже й погано! Друзів багато, та й просто знайомі тут є. Є ,що сказати і поспілкуватись є с ким Школа-не пекло, зрозумійте нарешті! Вона не зітреться із нашої пам'яті! Любіть свою школу та будьте коханими!

2020-03-01 21:16:11

4

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11227

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

83

2

3691