Хочу написати щось прекрасне
Дай я напишу щось піднесене, щось Нове, чого не бачили ці сірі очі. Її життя — це кава, чай солодкий та цукерки, Вона ввібрала запах цукру, та це для неї непомітно. Надворі вечоріло, я просто насолоджувався чаєм, наодинці з запахом картин. Чудесне місце, я не занурююсь у негатив, хоча він і оточує повсюди. Нумо я напишу щось новорічне, скоро ж знов це свято. ... і двері в Новий Рік — лиш привід не згадати заслужені проблеми. Наступний та звичайний день. Розфарбований, замаскований під день чудес, що принесе нам той, наступний ранок. Здається, я відкриваю створені, заслужені дилеми. І завтра, кожен раз, без виключень настане новий день... Для неї ж все незмінне. Не має завтра, Нового року, кави, цукру, печива, світанку... Її життя знаходиться за кулісами, Серед бруду, розкиданих ганчірок, недобрих слів озвучених позаду, недобрих роздумів чужої голови. Ох... дай я напишу щось піднесене, новорічне та прекрасне. Нехай заплющяться ці сірі очі повні диму! Надворі стала ніч, а я просто насолоджувався чаєм, наодинці з запахом картин. Навколо метушилися ліхтарики... Я так не можу, не можу бачити чудове самотужки. Мені потрібні ваші очі, я хочу їх... Такі блискучі, світлі, чисті! Мені потрібні ваші очі, я хочу насолоджуватись життям. Радіти що знайшов нову кав'ярню, Радіти що зустрічаю Новий Рік, Радіти позбавляючись проблем, Радіти повідомленням від друзів, Сміятись коли руки мають запах кави. Мені потрібні ваші очі, я хочу жити! Хочу жити, а не існувати!
2023-11-08 21:13:32
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8030
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3502