За кулісами життя
Колись настане мить і ця людина просто перестане існувати. І якось, доволі давно, це вже і сталося, лишилась тільки оболонка. Моє життя неначе позбавлене забарвлення кіно.. продовження історії на зміну ''хепі енду''. Та відчуття складається, що просто розглядаю епілог, написаний автором... Мною самим, персонажем своєї ж прози. Довкола дощ чи сонце, чи заслужена винагорода, чи напів забуті квітковії парфуми, — я просто йду вперед, неспішно, проте... Невпинно, так само, як і час. І я проходжу повз місця розлуки, болю, радощів і просто сірих днів. Спостерігаю пройдений вже шлях; жалію, що нічого не вернути та страждаю, що поступив не так. І добровільно ставлю своє життя на паузу, і добровільно... Страждаю я від цього. Просто в голову не можу вкласти: "Для чого закінчив я своє життя свідомістю, а тіло полишивши?" "Чому не можу я відкинути циклічості думок про все та всіх на світі, яких вже варто... Просто взяти і забути?" "Чому не можу повернути активності життя?" "Для чого я брехав тим людям і навіть не заучував слова?" — Чому за втратою сумую.. людей які уже не бачать нас? Чому, вони не можуть залишитися на день подовше? Чому вони просто не можуть розказати для чого покінчили з життям? Чому вони так просто... Не можуть повернутися до нашого життя? Навіщо роблять з нас трагедії героїв?
2023-11-08 23:46:09
0
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2423
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16973