Немає визначених ролей
Немає визначених ролей, Нема запланованих цілей. Коли серед сотень очей, Ти шукаєш єдину причину. І нема ні регалій, ні чину. Лишився один тільки Шлях. Загублений, зляканий, вбитий. Ці слова всі застигли в віках. Ти шукаєш один промінь Світла в незвичних речах. Немає визначених ролей, Нема запланованих цілей. Коли серед сотень очей, Ти шукаєш єдину причину. Причину, чому ти живеш? Чому прокидаєшся зранку? Так страшно питати себе: Чи прокинуся я на світанку? Коли тебе рве на шматки, від старого душевного болю. І ти знову питаєш себе: Коли вже нарешті я заспокоюсь? Причину шукаєш щодня, І вперто її не знаходиш. Насправді ж причина одна, Себе ти сама без кінця безвихідно з розуму зводиш.
2020-11-19 19:20:28
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вероника Рубин
Читала внимательно, столько хороших строк, особенно мне понравился, конец стиха. Запали именно эти красивые строки 👏👍
Відповісти
2020-11-19 19:35:47
1
Марія Відьма Дергача
спасибо огромное)
Відповісти
2020-11-20 06:30:58
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2319
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3087