Подорож
Серія:Чорне та біле Вітер човен на воді гойдає, Я мовчки воду оглядаю. Загубився, шляху я не знаю. Мій ворог взявся за штурвал, Я відпустив рідний причал. Куди, я йду я сам не знаю. Холод замикає мої крила, Душа не може відірватися від тіла. Всі сумніви, болі й страхи, Тягарем лежать на правому крилі, Човен воду розрізає, А я її з усібіч виглядаю. Вона прийде я знаю. Заплутався себе не розумію, Чого я хочу,що я вмію. Мій демон і досі рве на два. Залишитися цілим хтозна чи зумію. Він відступить, лиш коли прийде вона. Квітка Сонячна. Подорож моя і досі ще трива. Мета,якої залишитись цілим. Душа- і досі ще жива. Тому і світло залишилось білим Зрозумієте, чи ні, не знаю я, Поему написати я хотів, але не вистачає слів. Тому сказав я так, як можу. Чи правда це, а чи брехня, Чи визнати мене божевільним, Ваш вибір. Тільки знаю я, Що Квітка Світла є в моєму тілі. А подорож моя і ще трива, І я зі свого шляху не зійду. Бо знаю, що коли закінчиться весна. На зміну їй приходить літо.
2021-02-08 19:16:43
5
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6622
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3501