Туманні вулички
Марія Відьма Дергача
Крізь туман я йду Переборюючи втому Кричу розбираючи все на склади Хоча ніхто вже цього й не почує ні я не ти Годинник пробив дванадцяту Я шукаю натяк на весну. Почути щось щоб він сказав А він мовчить. А холод до кісток хрипить. Годинник тільки насмішкувато поглядає Каже що він номер один . А мене більше немає.
2024-11-10 13:45:37
0
0
Інші вірші поета
Я одна Чорний пес Обери для мене ніж Думки
Інші поети
David Laurent
@ledavdebvs
Ledi_Alina03
@Ledi_Alina03
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3351
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2387