Туманні вулички
Крізь туман я йду Переборюючи втому Кричу розбираючи все на склади Хоча ніхто вже цього й не почує ні я не ти Годинник пробив дванадцяту Я шукаю натяк на весну. Почути щось щоб він сказав А він мовчить. А холод до кісток хрипить. Годинник тільки насмішкувато поглядає Каже що він номер один . А мене більше немає.
2024-11-10 13:45:37
0
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3431
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
4719