Она все ждёт..
Волной вдруг накотило сразу, Вдруг слезы полились рекой. Она так долго обо всем молчала, От всех,скрывав упорно боль. Ведь разговоры были за спиной , Она,словно не замечая,уходила.. И каждый день,придя домой, Она со злости в стены била. Соседи услыхав,стучали в дверь, И спрашивали: все нормально? Отнекиваясь,говорила да, А в мыслях где-то погибая. Смотря на руки,видя синяки, От боли задыхаясь,словно душат Она терпела,думая о них, Своей семье,любимом муже. Который был так далеко, Лежа напротив дома,в коме. Уже два года его нет, Он в выборе застрял, Где варианта два, Там либо смерть,либо борьба за жизнь, Не думаю,что выдержал бы каждый. Она все ждёт,и любит точно так же, Как раньше, ровно два года назад, До катастрофы,что случилась на дороге. Где все произошло,будь проклята,та самая весна.. Когда он вышел на дорогу, Не замечая света,ярких фар, Его снесло на метр, два Водитель пьяный переехав, Унесся в даль,все забывая о проблемах, Не думая,о человеке, Что сильно в помощи нуждался, Прекрасным папой был, И мужем,позавидовал бы каждый..
2018-03-29 23:38:09
5
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7100
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5961