Демон
Она далеко не ангел, В ней демонов сто, но в меру, Любил он её такую, Злую, простую стерву. Всегда он был с нею нежен, Хоть знал, её это бесит, Ей грубости не хватало, Страданий таких бесчестных. Всегда упряма была, Никогда не любила, По крайней мере, всем так казалось, Бессердечная дрань, ужасная стерва. Но в ней огонь горел, Сжигал до тла рядом шедших, Ведь ангел нашелся, Стал бесконечностью..
2018-05-09 23:11:19
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
No
А у вас кто-то украл пробелы после знаков препинания.
Відповісти
2018-05-10 10:55:57
Подобається
Sofia Myers
@No спасибо,исправлено)
Відповісти
2018-05-10 13:32:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3959
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3724