Без паніки
Sofia Martin
Спокійно, без паніки Ми не закінчемо , як герої Титаніку. Ми будем жити довго, кохати вічно, Ховатись від зими, читати щось ліричне. Хапатись за моменти, Дихати вільно Говорити всім компліменти, Обіймати повільно. Слухати музику з сумними мотивами, Пити каву з коханими Насолоджуватись зливами, Бути просто щасливими
2019-04-22 04:57:34
20
0
Інші категорії
Подійні Вірші до свят Сумні вірші Ода Філософські Гумористичні
Інші поети
Інга
@troubled_soul
دجن
@3ams
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2788
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3901