Справжнє
Що таке справжнє? То тільки почуття: Такі глибокі і далекі, Як ті шляхи у небуття. Я зберегла у пам'яті деталі. То була осінь... Дивная пора, Коли жовтіє листя, І пряно пахне кава. Коли все помирає... Але не почуття! Вони бурхливо спалахнули в грудях, Зостався тільки попіл після них. Твоїх ласкавих рук вже не забуду, Як не забуду блиск очей твоїх. Той день для мене - Теплий, щирий сміх, Пусті розмови, Кава й сигарети, Що були перші і такі бридкі... Але з тобою поруч все мов оживало, Втрачало сірість і безбарвність фарб. Ти була сонцем, де б ти не з'являлась, Ти була мрією, куди б ти не пішла. І все що було після – Все омана! Ти залишилась в серці назавжди. Тепер мені зосталась тільки згадка Про ті осінні теплі й справжні дні.
2020-11-08 06:27:28
0
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4331
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6380