Вони неповернулися додому
Журба і біль,ірана що яриться. Минуло тридцять рокіа після того, Який в ту ніч неповирнуась додому. Чекала донька тата і молилась, А мама все ховаласвот втому, Та вмить, коли з очей сльоза скотилась, Збагнули всі: неповернувсь додому, Своїм життя за благо заплатили, А скільки захворіро ще потому, Щоб інші у добрі й комфорті жили, Чиїсь батьки не повернулись додому. Роки ішли життя мов зупинилось, Свій біль й печаль не викажеш нікому. А їй усе дитинство снилось І тато, що неповернувсь додому.
2018-04-25 14:07:15
4
0
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16503
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6095