Вони неповернулися додому
solomia112
Журба і біль,ірана що яриться. Минуло тридцять рокіа після того, Який в ту ніч неповирнуась додому. Чекала донька тата і молилась, А мама все ховаласвот втому, Та вмить, коли з очей сльоза скотилась, Збагнули всі: неповернувсь додому, Своїм життя за благо заплатили, А скільки захворіро ще потому, Щоб інші у добрі й комфорті жили, Чиїсь батьки не повернулись додому. Роки ішли життя мов зупинилось, Свій біль й печаль не викажеш нікому. А їй усе дитинство снилось І тато, що неповернувсь додому.
2018-04-25 14:07:15
4
0
Інші вірші поета
Страхи Світло в кінці тунелю У гойдалці проблема Річниця
Інші поети
Ната
@MataMark
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6202
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2258