Alina
@someoneofnowhere
Вірші
...
Давай зустрінемося з тобою У темнім морі сяючих зірок Впадемо між хмарочосів Поглинувши у вирій тяжких думок Де спокою нам більше не знайти І птахами вириватимося з пут Що зв'язали серця У пароксизмі почуттів Спалимо до попелу Не залишивши від нас нічого
1
0
232
осінню
Холодного вечора осінні, Збираю уламки щасливої миті, В метушливому танці вулиці, Де кожний тікає від долі, Чиї серця не мають покою. Захлинеться душа в мороку, затьмарить останні зорі. У брижі калюж кружлятимуть в вальсі останні надії. Морозного вечора осінні, Доти буду рахувати золоті листки, Доки зустрінусь з тобою під дождем
3
0
286
...
Земля квітучої країни здригнулась Старий Дніпро похитнувся в берегах Світи розрізали стражданням І знов омило кров'ю нашу землю, Яка просякне наскрізь кургани І пробудить наших пращурів, Які торкнуться лоба своїх нащадків Вдихнуть у нас чуття незборимої боротьби І не залишиться від ворогів і духу Бо нема сильніше за синів та дочок славетних козаків
3
0
276
Не знайти мені тепер себе
Не знайти мені тепер себе. Душа моя покою не зазнає. І серце вирване з грудей, Віддам тобі на роздертя Немає мені місця у світі, Де не торкнутись твоїх рук, Білосніжних квіточок черешні, Що мене назавжди вкрали. Не існує для мене нікого. Поки душа покинула мене, Я захлинаюся у своїх думках, В яких без тебе немає миті. Не відчути мені життя Без твого сміху, Лагідного за спів птахів Без посмішки ніжнішої за квіти Не має мене місця, лише дозволь Розчинитись у твоєму погляді І агонія буде мені патокою Бо в ній я знов зустріну твої очі
3
0
277