Україна
Sophie Martiz
Україно моя мила Пробачала через силу часто плакала й любила, Хоч війна тебе розбила. Ти не стала на коліна Скоріше, думала й просила Щоб росія це спинила І просто біль цей припинила. Та зараз час тут не простий, Він сильно ранить та тяжкий, Бере за душу і такий колючий часто і гіркий. Ці стріли ворога і зла Руйнують сім‘ї і дома, Усюди трупи і жага, Жага чужого і добра... Волають діти і батьки, Що рідних втратили вони, Ці дні ненависні для них Ніхто не вірить що це з ним. Ти встоїш, люба, я в це вірю, Буду любити, не покину І чаєм радісно зігрію Свою рідненьку Україну.
2023-10-12 08:40:48
2
0
Інші вірші поета
Минула війна У світі часто так буває Дівчина NF-Oh Lord(p.s: it's song,not mine)
Інші поети
Plume Akwmarine
@plume_akwmarine
Red Blue
@redAndblue
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2553
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3047