Україна
Україно моя мила Пробачала через силу часто плакала й любила, Хоч війна тебе розбила. Ти не стала на коліна Скоріше, думала й просила Щоб росія це спинила І просто біль цей припинила. Та зараз час тут не простий, Він сильно ранить та тяжкий, Бере за душу і такий колючий часто і гіркий. Ці стріли ворога і зла Руйнують сім‘ї і дома, Усюди трупи і жага, Жага чужого і добра... Волають діти і батьки, Що рідних втратили вони, Ці дні ненависні для них Ніхто не вірить що це з ним. Ти встоїш, люба, я в це вірю, Буду любити, не покину І чаєм радісно зігрію Свою рідненьку Україну.
2023-10-12 08:40:48
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3915
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3138