Україна
Україно моя мила Пробачала через силу часто плакала й любила, Хоч війна тебе розбила. Ти не стала на коліна Скоріше, думала й просила Щоб росія це спинила І просто біль цей припинила. Та зараз час тут не простий, Він сильно ранить та тяжкий, Бере за душу і такий колючий часто і гіркий. Ці стріли ворога і зла Руйнують сім‘ї і дома, Усюди трупи і жага, Жага чужого і добра... Волають діти і батьки, Що рідних втратили вони, Ці дні ненависні для них Ніхто не вірить що це з ним. Ти встоїш, люба, я в це вірю, Буду любити, не покину І чаєм радісно зігрію Свою рідненьку Україну.
2023-10-12 08:40:48
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1883
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1714