Вірші
***
Кохання, злість, печаль та сум
ці всі емоції буває, докучають
але ж це краще ніж той вирій дум
які у головах у нас блукають
Шукаємо ми щастя в різних то речах
Сім'я, кар'єра, слава чи любов
але чи легко нести все це на плечах
коли вже поклик наш давно умовк
Радій життю й співай пісні
Малюй стежину свою ти щодня
Постав мету собі в житті
бо твоє щастя наше майбуття
0
0
18
Блага звістка
Буває час коли весь світ чужий
і люди тиснуть звідусіль
буває час коли кінчаєш бій
але період цей складний
Живеш в тривозі й скорботі
І сонце тухне у журбі
Немає сліз у хвилі цій
І світло досі у тіні
Та згодом чуєш каяття
І миттю згадуєш слова
"Бо так Бог світ цей полюбив.."
Й в любові Сина відродив
Біжить і плаче темнота
Що владу втратила вона
Немає сил над світом вже
І радість з миром дотепер.
1
0
210
***
Моя малесенькая пташко
злітай зі мною, ще хоч раз
надії дай мені, будь ласка
терпіння у цей час, гаразд?
Моя ріднесенькая пташко
смирення дарувала ти
мені буває часом важко
та змушую себе іти
Живу життя відносно слабко
Біжу кудись й постійно падаю
Не покидaй мене, благаю пташко
Завершується все як завжди, зрадою
1
0
162
Привіт
Привіт.Як справи? Все окей?
Ми звикли у кожного питати
Але навіщо ти питаєш це в людей?
Коли не маєш наміру думки ці пам'ятати
Навіщо нам оця пристойність?
Бо всім до лампочки почути ті слова
Невже для нас це солідарність?
Хоч певне знаємо що то біда
Народ ховається й мається пустим
Так мало тих що здатні до глибокої розмови
В якийсь момент здається все чужим
Про що тоді вже може бути мова ?
2
0
148
Буття
Сьогодні, завтра все воно просте
Здається скоро станеш ти дорослим
Хоча, насправді, може так і є ?
Ця мить і подих буде наче осінь.
Ми звикли бути нам чужими.
Всім кажемо все добре, не турбуйся
Сміятись, плакати одними
Та думаємо «хоч би не забудься».
Несемо тягарі свої на спинах
Живемо думкою про те
якби ми всі були рідними
І серце було б не пусте.
Якби жили ми у надії
Плекали дружбу і любов
І мали би великі мрії
Де мама , тато - всі разом.
Якби жили ми у багатстві
І бачили чудові сни
Проте не знаєм марнотратства
Коли чекаємо сумних .
Все рівно лежачи в труні
Нам буде все одно чи плакав хтось за нами
Чи пам’ятаємо приємні дні
Чи були доньками й синами.
А знаю я любов Христа
Який омив мене руками
Побачив що дістались дна
За це терпів болючі рани.
Чому не думав ще раніше
Коли питали про Творця
Коли боялись більше й більше
Та згадували марне все життя.
Коли ми знали так багато
І бачили мільйон чудес
Хоч Бог старався так завзято
Та ти не зміг попасти до небес.
І ось ти плачеш від жалю
Що Бог не прийняв твою душу
Чому ніколи не зійду
І цілу вічність жалкувати мушу.
3
0
215
***
Україно моя мила
Ти прощала і щадила
часто плакала й любила
Хоч війна тебе розбила.
Ти не стала на коліна
Скоріше, думала й просила
Щоб росія це спинила
І просто біль цей припинила.
Та зараз час тут не простий
Він сильно ранить та тяжкий
Бере за душу і такий
Що часто колить і гіркий.
Ці стріли ворога і зла
Руйнують сім‘ї і дома
Усюди трупи і жага
Жага чужого і добра
Волають діти і батьки
Що рідних втратили вони
Ці дні ненависні для них
Ніхто не вірить що це з ним.
Ти встоїш люба я в це вірю
Буду любити не покину
І чаєм радісно зігрію
Свою любиму Україну.
2
0
302
Буденність
У світі часто так буває
Здається, інтелект - успіх
Чому ж то радості немає?
Де ті моменти віра і любов повік?
Де знову щастя бродить
Надія,чесність,щирий сміх?
Самотність до плачу доводить
Що просто вже немає сил
Ми вірим, що це та людина,
Яка нам скаже "Треба йти"
Приїде у тяжку хвилину
Й промовить"Не сиди один!"
2
0
153
***
Чомусь все стало якось важко.
Хоч думала що легко відпущу
І знову надягаючи на себе маску
Надіялася серце прив'яжу.
Я досі пам'ятаю ту усмішку
У голові багацько так думок
Всі спогади з'являються так стрімко
Ти зупиняєшся й чекаєш на дзвінок.
Але все стало геть інакше
Ми не залишились такими як раніше
Мені доволі зараз тяжко
Старатимуся споглядати рідше
2
0
155
***
Тобі не байдуже серед сумних морів
Де вітер,шторм, і кров скипає мимоволі
Де втратив розум декілька разів
Та не позбутися таки, цієї долі
Тобі не байдуже, я знаю
Я бачу по твоїх очах сумних
Я все ще бачу, як сильно ти палаєш
Хоч подих серця вже давно затих
Цікаво, може пам'ятаєш?
Отих людей,простих й живих
Можливо справжнім дещо ти буваєш
Коли втрачаєш цінних та рідних
Напевне, до цих пір кохаєш
Бракує натяків цілком,нудних
Я чую що ти знов тікаєш
Немає сенсу в цих словах,тупих.
Вона забуде,як гадаєш?
Смішних моментів тих, дрібних
Напише, що ти,як ти,чи читаєш?
А ти заплачеш й тихо закричиш
Тобі не байдуже серед дощів
Шукаєш в парку, змучену її поволі
Щоразу поруч з нею був, й жалів
Питання, зміг уникнути тієї болі?
5
0
295
***
І ось настала вже зима
Малеча в сніжки бавиться надворі
Чомусь вона геть не чужа
А кожен думає про свої долі.
Велика хуртовина замела навкруг
Мороз чатує й грається довкола
Він розкриває крила,поводиться як друг
Малює світлі та барвисті кола.
В хатинці вже горить камін
Ялинку ставлять дітлахи в оселі
Вони сміються,ніхто там не один
А навпаки всі щирі та веселі
1
0
143
****
Сонце низенько,вечір близенько
Їсти готує люба сім‘я
Плаче й горює десь далеченько
Наша улюблена, рідна земля.
Бомби взриваються й люди вмирають
кожного дня помирає маля
Думають наче, що горя не знають
Другі ж шукають, хоч хліба шматка.
Ненавість й злоба панує між ними
Не пожаліють дітей і жінок
Знайте ж це браття,ми не були рідними
Скільки урешті ми чули байок.
Наче відважні шукаючи слави
Не дочекаються того кінця
Всі вони хочуть могутньої влади
Потім біжать врятувати життя.
Чи зрозуміють що все це є марно
Може збагнуть те що роблять щодня
Хочеться вірити що ще не рано
Бо для людей це висока ціна.
Дякую брате, воїне сильний
Що захищаєш країну свою ,
Дякую мамі твоїй єдиній
За те що навчила казати люблю.
Навчила у мирі і злагоді жити
Прибила любов до домівки умить
співати,радіти, дарувати їй квіти
Цьому повинна я також навчить.
Моя Україна, жива і ще буде
Стояти незламно аж до кінця
Ми знаємо певне, ніхто не забуде
Як саме здобули ми кровью вінця.
1
2
162
Серце
Вона говорить що все добре
Сміється також як завжди
Хоч серце плаче те хоробре
І спокою нема в душі.
А день за днем все важче
Чи то печаль чи просто пустота
Він стукає все чаще й чаще
А радості у серці вже нема
Не ллються сльози вже щоночі
Вважає що це все дарма
А він чекає, очі ці дівочі
Й бажає їй повік добра
2
0
163
NF-Oh Lord(p.s: it's song,not mine)
It's easy to blame God but harder to fix things
We look in the sky like, "why ain't You listening?"
Watching the news in our living rooms on the big screens
And talking 'bout "if God's really real, then where is He?"
You see the same God that you saying might not even exist
Becomes real to us, but only when we dying in bed
When ya healthy it's like, we don't really care for Him then
Leave me alone God, I'll call you when I need you again
Which is funny, everyone will sleep in the pews
Then blame God for our problems like He sleeping on you
We turn our backs on Him, what do you expect Him to do?
It's hard to answer prayers when nobody's praying to you
I look around at this world we walk on
It's a smack in the face, don't ever tell me there's no God
And if there isn't then what are we here for?
And what are y'all doing down there? I don't know Lord
3
0
257
Дівчина
Вона співає пісню солов'їну
Сміється голосно та все це не спроста
Не так то легко забути рідну батьківщину
Забути трави,ріки і поля
Любов завжди буде до рідних
І як би що там не було
Мене тримає дух всесильний
А згодом, стало всеодно
Немає радості й печалі
Навколо тільки темнота
Не світить сонце,там, із далі
Залишилася тільки пустота.
2
0
148
минула війна
Десь там у полі дівчина молода
Надіється на те кохання
Вона чекає ті сумні вуста
Веселий сміх і щирість побажання,
А він зі зброєю країну захищає
Сумує за родиною сповна
І вірить, що усмішка вмить засяє
Й побаче як цвіте весна
І так молитва змінює серця,
А пам'ять думки наповняє
Про те, яка ж тоді була війна,
Що наша віра між очима пролітає.
1
0
170
