Гординя
Зараз я розкажу про одну велику істину. Вона не про культи, не про містику. Вона про те, що завжди на поверхні, Про те, хто скаче на людству верхи. Це наша з вами гординя велика. Вона не ховає свого справжнього лика, А показує свою реальну силу: Наказує вбити брата Божому Сину, Знайде чи для великих воєн причину, Чи амністію для жорстокого вчинку, Або проведе по трупам людину всліпу, Щоб порадувати її душу слизьку і липку. Бреше ,що людина- вінок природи, І каже, що треба про це писати оди. Вона каже, що ми на світі найкращі, Адже знає, що її вже розуми наші.
2020-10-08 17:47:41
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Зірколов
перший вірш)))
Відповісти
2020-10-08 19:22:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1850
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3897