Вісник шепотів і шелесту
Стезі стирає стопами Вісник шепотів і шелесту, Вісті носить строкаті Та історій містичних силенну. Він слухає і шепоче Сказання старезні та свіжі, Про світанок після ночі, Про смерть і світло співи. Прислухайсь до його слів, Споглядай його сторухи, Крізь спалахи сміху та струмки сліз, І знай - він завжди ступає поруч.
2023-09-08 16:04:16
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Хто ж цей вісник? Передчуття? Інтуїція? Доля?
Відповісти
2023-09-09 18:18:10
1
Н Ф
Дуже оригінально викладений вірш🙂
Відповісти
2023-09-09 18:19:13
1
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2724
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3156