Вісник шепотів і шелесту
Зірколов
Стезі стирає стопами Вісник шепотів і шелесту, Вісті носить строкаті Та історій містичних силенну. Він слухає і шепоче Сказання старезні та свіжі, Про світанок після ночі, Про смерть і світло співи. Прислухайсь до його слів, Споглядай його сторухи, Крізь спалахи сміху та струмки сліз, І знай - він завжди ступає поруч.
2023-09-08 16:04:16
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Хто ж цей вісник? Передчуття? Інтуїція? Доля?
Відповісти
2023-09-09 18:18:10
1
Н Ф
Дуже оригінально викладений вірш🙂
Відповісти
2023-09-09 18:19:13
1
Інші вірші поета
Опудало Ваша лірика Вибір Вітер
Інші поети
Сергій
@sushko18
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3167
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1946