Obstacles
It was a cold, silent night With the wind howling Over her head. But she wasn't afraid. She walked through the deep, dark jungle. And suddenly A pack of hungry wolves Started walking eerily behind her. One was rambling, one was limping But all of them had that same hungry look in their eyes. But she did not run away. She fought with those. She got wounded, But she did not step back. She fought with those and then walked further. That proves that she was courageous. She did not behave like a coward. And she could do that Because She focused on her goals, And not obstacles. *******
2020-03-26 10:25:11
25
13
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (13)
Pete Sullivan
Great stuff and full of positivity 🌹
Відповісти
2020-03-26 17:14:08
Подобається
STELLA RAYMOND
@Pete Sullivan thank you very much.
Відповісти
2020-03-27 15:53:50
1
STELLA RAYMOND
thank you. ✌️
Відповісти
2020-03-27 15:54:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4411
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5319