Obstacles
STELLA RAYMOND
It was a cold, silent night With the wind howling Over her head. But she wasn't afraid. She walked through the deep, dark jungle. And suddenly A pack of hungry wolves Started walking eerily behind her. One was rambling, one was limping But all of them had that same hungry look in their eyes. But she did not run away. She fought with those. She got wounded, But she did not step back. She fought with those and then walked further. That proves that she was courageous. She did not behave like a coward. And she could do that Because She focused on her goals, And not obstacles. *******
2020-03-26 10:25:11
25
13
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (13)
Pete Sullivan
Great stuff and full of positivity 🌹
Відповісти
2020-03-26 17:14:08
Подобається
STELLA RAYMOND
@Pete Sullivan thank you very much.
Відповісти
2020-03-27 15:53:50
1
STELLA RAYMOND
thank you. ✌️
Відповісти
2020-03-27 15:54:02
Подобається
Інші вірші поета
12)My work-Colours of life Skills 4)My work-Be happy! My Doll
Інші поети
Alonar
@Alonar
GannMorgana
@GannMorgana
_White_Fox
@_White_Fox
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1572
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3036