The Lost Earth
Earth, It has lost it's realness. It has lost it's beauty. Remember the time, When the animals used to roam about freely? Remember the time, when humans hadn't come into existence? Remember the time, when birds used fly freely in the open and pollution free sky? Remember the time, When clean and garbage-free rivers Used to flow upon the Earth's breast? I know that Animals roam still today, but around their territory. I know that birds still fly today, but In a black sky. I know that Fishes still swim and rivers still flow today, but The fishes swim in a dirty river. It has become a world, Where the ray of nature's happiness, or The sunlight of hope Cannot penetrate. And we, the humans are the cause, for all these.. Can we ever get back the Earth we had?..... **************
2020-04-09 14:34:35
35
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
STELLA RAYMOND
@HAZEL GRACE thank you. 💕❤️
Відповісти
2020-04-09 16:33:09
1
HAZEL GRACE
@STELLA RAYMOND Welkisssss💗....
Відповісти
2020-04-09 17:46:34
2
STELLA RAYMOND
thanksss
Відповісти
2020-04-10 06:16:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1914
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2498