Любов моя
І знову ніч, і знов думки про тебе. Як усміхаєшся, та кличеш ти до себе, мене, немов свого ти обіймаєш, цілуєш щиро, та питаєш чи я кохаю, так кохаю, бо як тебе можливо не кохати? За тебе і життя не шкода віддати. Бо в цьому світі, ти така одна, моя любов, і кращої за тебе напевно вже нема, тому моя, любов я хочу запитати, чи можеш ти мене так покохати? Твоя любов тобі відповідає, Що кращого за тебе в житті немає! Як сонечко промінчиками гріє, Так ти мене вночі лелієш. І кожну мить проведену з тобою, Я мрію потонути від любові. Коли я зранку просинаюсь, Мої думки ти завжди відкриваєш, І кличеш там політати із тобою, А я іду, іду не опираюсь, Бо так, як ти ніхто не вміє, Шалено але так спокійно З тобою я хоч на край світу, Та будь-куди, щоб тільки із тобою. Так хочу руку у твоїй руці тримати, Тебе коханим називати, цілувати, Щоб ніжно, щиро, так приємно свою любов, даруючи, безмежно. Я знаю - ти, то саме диво, Що подароване мені з небес. Ти ж мій коханий, дорогий! Я називаю тебе своїм! Я хочу тільки із тобою літати! Тільки тебе я хочу кохати! Коханусику, Я тебе кохаю! Безперервно тисячу разів повторяю.....
2020-11-16 13:02:20
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Green Cherry
Очень здорово 😎 👏
Відповісти
2020-11-16 13:05:01
1
Твоя NATALI
Спасибі, дуже приємно 😍
Відповісти
2020-11-16 13:05:35
Подобається
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2129
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1994