Любов моя

Твоя NATALI

І знову ніч, і знов думки про тебе. Як усміхаєшся, та кличеш ти до себе, мене, немов свого ти обіймаєш, цілуєш щиро, та питаєш чи я кохаю, так кохаю, бо як тебе можливо не кохати? За тебе і життя не шкода віддати. Бо в цьому світі, ти така одна, моя любов, і кращої за тебе напевно вже нема, тому моя, любов я хочу запитати, чи можеш ти мене так покохати? Твоя любов тобі відповідає, Що кращого за тебе в житті немає! Як сонечко промінчиками гріє, Так ти мене вночі лелієш. І кожну мить проведену з тобою, Я мрію потонути від любові. Коли я зранку просинаюсь, Мої думки ти завжди відкриваєш, І кличеш там політати із тобою, А я іду, іду не опираюсь, Бо так, як ти ніхто не вміє, Шалено але так спокійно З тобою я хоч на край світу, Та будь-куди, щоб тільки із тобою. Так хочу руку у твоїй руці тримати, Тебе коханим називати, цілувати, Щоб ніжно, щиро, так приємно свою любов, даруючи, безмежно. Я знаю - ти, то саме диво, Що подароване мені з небес. Ти ж мій коханий, дорогий! Я називаю тебе своїм! Я хочу тільки із тобою літати! Тільки тебе я хочу кохати! Коханусику, Я тебе кохаю! Безперервно тисячу разів повторяю.....

2020-11-16 13:02:20

3

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Green Cherry

Очень здорово 😎 👏

Відповісти

2020-11-16 13:05:01

1

Твоя NATALI

Спасибі, дуже приємно 😍

Відповісти

2020-11-16 13:05:35

Подобається

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

39

2

2363

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1718