Я дякую за все
Я дякую за все , Я дякую ,бо була щаслива . Ми зустрілися на шосе , Тоді ще була злива . Я стояла у синьому пальто , Вже промокла сильно , А ти все дивився на мене завзято , Вдивлявся у очі пильно. Бачу ,ти ідеш до мене , Мені ще так страшно було, Та очі твої зелені .... І ніби все минуло. Після зустрічі тої , Усе було як у казках . Під час осені золотої , Ми все ішли по одних стежках. Я дуже хвилювалася , Бо усьому є кінець , Та все ж упевнювалася , Що ти мій промінець. Ти зробив нудне життя яскаравішим, І я дякую за все ,бо стала сильніша! ~tata~
2020-04-20 18:45:56
10
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3223
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1981