Блог
Всі
Особисте
Добрий день everybody! 😋
Це може бути моїм першим й най останнім дописом у блозі (бо я не так часто їх пишу). Читачів у мене не так багато, але всіх люблю і ціную)
Ну що ж, до головних новин! Я ПОВЕРНУЛАСЯ! 😊
Вже думала видаляти прогу, бо не знала як чинити з усім втраченим. Але добрі адміни (яким я неймовірно вдячна за подальшу можливість ділитися частинками себе) змогли це зробити. Тепер ми знов можемо й далі розширювати горизонти обізнаності у сачасній літературі та талановитих митцях. ✨
Всім гарних муз 🤭
Ваша Аляска.
Вірші
Всі
About Love
Ні, я не закохалася,
Лиш карі очі з розуму звели...
І поки сонце-зайчик у них весело гралося,
Я чула як десь враз мости звели...
Я бачила в обличчі його смуток,
У ньому ж бачила красу весни.
Та карі очі вщент розбили той комфортний мій закуток,
Боялася, й писала то все у листи...
Ні, я не закохалася, ви що! Ніколи!
Але ті руки мене в полон вели,
І доки за межою не залишила скорботи.
Ніколи б не відчула я свободи, свободи у полоні доброти...
Мені так довго сниться його стан,
І ті могутні та широкі плечі.
І жити чомусь важко без важких кайдан,
Та у його обіймах — набагато легше.
Закохатись, справді, дуже важко.
"Це не кохання!" — втішала себе я.
Але без нього враз ставало чомусь тяжко...
Настільки, що наверталася сльоза...
Я не кохаю, й не кохала з ним ніколи,
І мораль у цих строках проста:
Бо кохання — в мить стається і проходить,
А любов... Любов — вона одна...
2
0
121
Йому й для нього
Хіба не дивно — так гуляти?
Гуляти, геть без ліхтарів...
Тривожну осінь зустрічати,
Як посеред літа сніг?
І зовсім не тримаючись за руки,
Тримати так душі теплом...?
Назовні холодно і студно,
Аби з тобою — вже тепло...
І знову в танці бурнім вітру,
Виконуєм останній вальс...
Як листя, щойно опадале,
Як щастя, (нам іти вже час).
І знову й знову я дивуюсь —
Гуляти геть без ліхтарів...
І то так дивно чи так сумно —
Без рук тримати погляд твій.
6
0
167
Удавати
Я знаю, що тобі погано,
І що наразі ти без сил.
Коли тобі настільки важко,
Я розриваюся від сліз...
І розривається те серце,
І тій душі най так кортить
В чоло тебе поцілувати,
Й утішать широких пліч.
І так вже хочеться сказати:
"Поплач, мій рідний, відпусти!"
Та все, що можу — удавати...
Наївні посмішки свої.
Та все, що можу — тільки жити,
Не поруч бути — виживать...
І все не можу — розлюбити,
Хочу я так тебе втішать.
Мій подарунок — то радіти...
Живи й радій зі мною ти.
Для мене ліпшого на світі
Повір, ніколи й не знайти...
Мій вибір то ковтати сльози,
Ковтати з посмішкой лиця...
Тобі казати, що все добре, і все в порядку,
І що завжди тобою я...
Готова тобі дарувати все на світі,
Всі свої
Емоції, чуття і барви,
Все, що тримає живою на Землі...
І я буду...
Поруч... жити і радіти,
Поки не всохнуть ті ланіти...
Я буду це тобі вдавати,
Й обійми дарувать свої...
5
0
193
