Фікція
Фінал
Не фізику він показує, а абсурд
Трубадур відставки
Без назви ("Праворуч сонечко сіяло...")
Апогей
My death is my death
Плантація думок
Людина
Мріяти (фантазія)
Без назви ("Подихай на мене горілкою...")
Мріяти (фантазія)
Одного разу бачив я людину
(Немає ніг у неї)
Сказав їй
О вітаю друже
Ти як живеш?

Людина не відповіла мені
Бо голови немає
Пішов я далі бачу зорі
На небі хтось надряпав

Як добре все
Як все чудово
Неначе не було й нічого
Неначе все оте одне
Що сонце
Що земля
Що ваші очі ніби все
Обрізано думками

Здається, краще й не буває.

А на землі лежала птаха
(Навіщо крила)
У неї теж думок багацько
Ніхто не знає

Що на нас чекає у житті
Яке стоїть у білому халаті

Я вірю у спроможність віри
Я знаю що буває складно
Я знаю що колись загину
Марно

Казати щось на кшталт
Агов
Ну хто тут знає що таке
Життя? Ну й нащо ми тепер
Руйнуємо свої будинки
У пошуках речовини?

Розбиті крила не залізні
Розбиті крила не залізні
Розбиті крила не одні



І у реальність повертає
Мене людина без ноги

(30.07.23)
© ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ ,
книга «People of the life, of the fucking girl».
Без назви ("Подихай на мене горілкою...")
Коментарі