Плантація думок
Улюблена пісня стає чужою
Стає ефемерним реальний світ
Дощ не дає свою воду морю
Бо воно горить
Бо воно горить
На жаль я ніщо на землі великій
І спалах думок затихає з часом
От тільки не треба
Ми вже не мирні
Ми змішуєм кров зі старезним квасом
І власні думки поділились на касти
Вони помирають із часом
(18.07.23)
Стає ефемерним реальний світ
Дощ не дає свою воду морю
Бо воно горить
Бо воно горить
На жаль я ніщо на землі великій
І спалах думок затихає з часом
От тільки не треба
Ми вже не мирні
Ми змішуєм кров зі старезним квасом
І власні думки поділились на касти
Вони помирають із часом
(18.07.23)
Коментарі