Плідний Автор на Плідному Помідорному Полі Поезії (ПАПППП)
Плідний автор Нічого особливо не перевіряє Пише власний автопортрет І не забуває закрити лапки А що ти хотів? Червона міліція? Байдуже У нас гротеск! Пані та панове Плодовитий автор в поле вийшов Наче авіатор у політ Наче політик у політ Наче старий пес у політ Термін придатності Що це таке? Плодовитий автор не помічає У нього усе під контролем Усе в папці Він ще не папа Але вже й не помідор Падає собі в поезію Перпендикуляром Пане Плодовитий Автор! Хто ви? Сонечко Я не знаю хто я Чи паралелепіпед Чи навіть призма Плодовитий автор не знає яка він геометрична фігура Але хто знає Ніхто не знає Чи пише він вірші? 50/50 Добре
2023-02-15 05:24:40
4
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11359
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1541