Вірші
Болячка
Я тут і там, мене не чути.
Я крізь тумани йду за нею.
Туди де добре і спекотно.
Туди де гарно і спокійно.
Але чомусь мене не видно.
Я ніби вся прозора.
Мені б у краску окунутись
І маску одягнуть.
Тоді мене побачила б вона,
Така гарна та й вся струнка.
Вона любила грати на гітарі,
Вона була і не сама.
Але ж мене не чути і не видно.
Коли я закричу та маску нядягну,
Тоді б побачила вона мене кризь ті тумани.
3
2
292
