مجسمہ
ویران سے آشیانے میں اک حسیں مورت کا دیدار ہوا دیکھتے دیکھتے نجانے کب اس سے پیار ہوا ... ڈوبتا ہی چلا گیا ان خوبصورت غصیلی آنکھوں میں کھو گیا میں پایا خود کو نجانے کن انجان راہوں میں ... ان کے حسین ہونٹوں پر جو اک دلکش مسکان تھی ولللہ کیا دلفریب منظر تھا نکلی جب میری جان تھی ... جسم کا اسکے لللہ مت پوچھ، عجیب سی بات تھی جیسے آہستہ ہوا کے ساتھ دھیمی برسات تھی ... اسے دیکھ تو سکتا ہوں، لیکن گفتار کی آس ہے یہ مجسمہ میرا ہو کے بھی نہ میرے پاس ہے ...... 💓 ۔۔۔۔۔
2018-09-22 14:50:03
2
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
JENOVA JACKSON CHASE
@Muhammad Umer Siddiqui ohk... Understood.
Відповісти
2020-03-01 18:30:34
2
Muhammad Umer Siddiqui
@JENOVA JACKSON CHASE will definitely try ♥️
Відповісти
2020-03-01 18:31:39
1
JENOVA JACKSON CHASE
@Muhammad Umer Siddiqui thankyou for considering.😁.
Відповісти
2020-03-01 18:32:33
2
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10174
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2231