نالہ

Muhammad Umer Siddiqui

احباب اکثر کہتے ہیں بڑے ہو جاؤ خاموش، اک صف میں بڑے ہو جاؤ ۔۔۔ سب خواہشات کو اپنی ترک کر کے تم بس جیتے جی بے جاں ہو جاؤ ۔۔۔ مرنے کے بعد یاد رکھیں لوگ بس ایسی اک داستاں ہو جاؤ ۔۔۔ یوں بات کرتے ہیں منفرد ہونے کی پھر کہتے ہیں اْس جیسے ہو جاؤ ۔۔۔ یہ نہ کرو، وہ نہ کرو، یہاں وہان نہ جاؤ اور کہتے ہیں زندگی تمہاری جو چاہے کر جاؤ ۔۔۔ جب کہوں زندگی میری، تمہارا کیا ؟ کہیں، فکر ہے تمہاری، بس تم سنتے جاؤ ۔۔۔۔۔۔ ⁦♥️⁩ ۔۔۔۔۔۔ .

2020-03-11 21:22:02

Інші вірші поета

لڑکی زندہ دل عشق اور عاشق نزاکت

Інші поети

Владислав Анубисов

@artem_tyurin

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

Jailin Derozen

@Jailin

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12446

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11493