Інцидент

Ruslan

Ти усміхалась від банальних фраз, А я, червоніючи, все падав в маразм. Це було прекрасно, Моментами нещасно. Коли ж хотів рушник викинути на ринг мужності, Твоя усмішка надавала впевненості. Ці нестерпні паузи між нами Здавалися мені днями. Прощаючись, в один момент, Я зрозумів весь інцидент. Тільки, на жаль, вже було пізно, А ти все усміхалась ніжно.

2018-08-12 00:06:08

Інші вірші поета

Це лише звичка Безневинна

Інші поети

GRAFO

@grafo

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Надин

@mindmap

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2283

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2505