Це лише звичка
Спиш?  Та не сама? Вже не чекаєш мого плеча?  Фільми ‘дибільні’ вже не побачиш,  Замінили їх ‘всякі сєкти’, які так ненавидиш. Тобі ж ніхто не потрібен,  крім мене? Вони ж просто друзі,  а почуття до тебе... Серйозно?  А ти взагалі знаєш,   Коли ти кохаєш?  Ти ж скоро звикаєш,  І різко остиваєш. Скільки обручок на пальцях маєш,  Досі ще їх збираєш?  Набридне?  Заходь до мене,   Вип’ємо келих вина, Я ж знаю,  ти безневинна. 
2018-08-12 00:05:32
2
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8964
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2657