Це лише звичка
Спиш?  Та не сама? Вже не чекаєш мого плеча?  Фільми ‘дибільні’ вже не побачиш,  Замінили їх ‘всякі сєкти’, які так ненавидиш. Тобі ж ніхто не потрібен,  крім мене? Вони ж просто друзі,  а почуття до тебе... Серйозно?  А ти взагалі знаєш,   Коли ти кохаєш?  Ти ж скоро звикаєш,  І різко остиваєш. Скільки обручок на пальцях маєш,  Досі ще їх збираєш?  Набридне?  Заходь до мене,   Вип’ємо келих вина, Я ж знаю,  ти безневинна. 
2018-08-12 00:05:32
2
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2749
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2516