...
А все ж таки ми одинокі люди,
Що сидячи в альтанці загляда,
На інші пари що за руку,
Зруйнують те кохання через день чи два.
А ти сьогодні й завтра, як учора,
Будеш сидіти у парку сама,
І ніби книжкою бездумливо гортати
Й думати, чим гірша ж я?
Та навіть так, аби не шкодувати
І не латати скотчем зламаного серця,
І не ридати ночами щоденно й не всхлипати,
Ти краще сонце будь собі сама.
Та вже, якщо серденько того хоче
Дозволь собі ти закохатись раз
А більше не потрібно, бо воно захоче
Зцілитись знову, та знову буде все дарма.
2022-11-12 21:46:07
3
0