...
Чому душа і серце зговорились, І бити в дзвін тривоги почали? А я чекала кохання всього світу, Та в світі мені любові не знайти. А я б хотіла знову танцювати, І по воді дорогою іти, І знову квітам під під'їздом милуватись, І сенс життя між сміттям віднайти. А зараз я сама як та синиця, Сидить і терпить порожнечі мить І хоче плакати та вже не буде, Бо сліз вже ріки нині не знайти. А я б хотіла птицею взлетіти І мати те життя ,що, як колись Та вже цього мені не повертати, Тому я на колінах у своїй ж тюрмі
2022-11-12 21:43:25
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5767
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4958