...

Вікторія

Ти полюбив мої долоні, Ти раз у раз їх цілував, Ти ними зранку милувався, На них ти сльози проливав. Ти на порізах моїх давніх, Чудесні зорі малював… Тепер уже усім плювати, Чи зорі були чи любов Я буду ж знов тебе чекати I берегти твою любов.

2022-11-15 22:16:57

7

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Вікторія

@Антон Шаталов я дуже рада що дала змогу насолодитися моєю творчість😁😊❤️

Відповісти

2022-11-16 13:05:20

1

просто веселка

Такий теплий віршик, автор молодець 👏🥺

Відповісти

2022-11-16 20:43:29

1

Вікторія

@просто веселка а ще приємніше чути коментарі від таких прекрасних людей😊💞

Відповісти

2022-11-16 20:49:28

1

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

9192

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4895